Костел Преображення Господнього у Добромилі

Місто Добромиль, розташоване в розлогій долині ріки Вирви на Старосамбірщині, вперше згадується у 1374 р. Згадка пов’язана з наданням князем Владиславом Опольським роду Гербуртів з Австрійської Силезії привілею на володіння маєтками, розташованими вздовж ріки Вирви – серед них був і Добромиль. Місто отримало магдебурзьке право у 1566 р.; у XVII ст. Добромиль оточували міські укріплення. Оборонні функції виконували також перебудований високий замок, оборонний василіянський монастир та низький замок-палац, де мешкали шляхетські родини. Внаслідок численних ворожих набігів, пожеж та руйнацій низький замок не зберігся.

Пізньоренесансний костел Преображення Господнього побудований у другій половині XVI ст. коштом родини Гербуртів.

Коли йдеться про його походження, то місцеві старожили розповідають, що начебто на тому місці стояла церква Святої Трійці, збудована за кошти Сагайдачного. І лише значно пізніше, у другій половині ХVII століття її перебудовано на костел. Достеменно встановлено, що первісна церква була збудована до 1662 р. Єпископ перемишльський Генріх Фірлей (1631-1636 рр.) виділив 700 флоринів, що залишились у добромильській парафії після смерті Яна Відавського на перебудову костелу.

Згідно з протоколом канонічних відвідин 1648 р., поблизу костелу стояли дві каплиці: більша - Самулея Конецпольського (можливо т. зв. каплиця Гербуртів) і менша - Яна Орлянчика. При костелі підносилась дерев`яна дзвіниця, а цвинтар був оточений муром і частоколом. У тому ж році під час козацьких наїздів у наш край один із їхніх загонів побував у Добромилі. Польську шляхту містечка чекала доля новоміської.

У 1719 р. Войцех Михальський, тогочасний державний радник Добромиля, піддає костел ґрунтовному ремонту. Тоді костел було посвячено як Розп`яття Христового. 1743 р. власник міста Блазей Красінський розпочинає перебудову костела. З лівого боку, навпроти каплиці Гербуртів, звели каплицю св. Кінґи як покровительки солеварів, а з півдня вимурувано нову захристію. Цілого ряду змін зазнав костел і всередині. Напевне, цей Красінський і вмонтував на костелі герб своєї родини. Ще однієї ґрунтовної перебудови костел зазнав у 1772 р.

Навіть після таких перебудов усе ж було збережено первісні риси будівлі, яка зовні більше нагадує церкву, ніж костел XVII - середини XVIII століття. В інтер`єрі ж, навпаки, від попереднього не залишилося практично нічого. На ренесансний аттик опирається овальне склепіння, розмальоване в стилі бароко. В аттику є ряд заглиблень, в яких вміщено зображення святих і стилі бароко. У цьому ж стилі виконано також головний вівтар, казальницю, хрестильницю і старий кивот, вмурований у стіну.

В інтер`єрі костелу збереглися геральдичні знаки Гербуртів та Красінських, а також розмальоване генеалогічне дерево останніх. Ще у другій половині 40-х років було там генеалогічне дерево Гербуртів. Також в костелі міститься пам’ятна таблиця на честь Ягеллонського університету та Грюнвальдської битви. Дехто із старожилів та священник Лоранц твердили, що в котрусь із стін вмуровано записки добромильського костела. 1988 року костел відремонтовано силами української громади. Тепер костел перебуває у розпорядженні місцевої римо-католицької парафії.

Джерело

https://uk.wikipedia.org/wiki/

https://rbrechko.livejournal.com/82555.html

https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/562113.html